ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

постраждалої дитини


Слова, які важливо чути дитині:

· Я з тобою. Ти в безпеці. Я впораюсь. Я можу подбати про тебе і про себе (Дитину важливо обіймати або хоча б торкатися до тіла, важливо, щоб ніжки дитини й спинка відчували опору.)

· Зараз ми в безпеці. Я і багато людей зробимо все, щоб ми були в безпеці.

· У всіх своя доля і своє життя. Я вірю в твою та нашу щасливу і добру долю.

· Поганих людей набагато менше, ніж хороших. Давай згадаємо тих, хто тебе любить, і тих, хто про тебе піклується. (Дуже важливий акцент: від того, що у світі є група жорстоких людей, сам світ не поганий. І більшості людей можна довіряти.)

Важливі дії:

Відповідати на запитання дитини обов’язково!!! Якщо відповіді в нас немає, її важливо разом зі старшою дитиною шукати в інтернеті, в авторитетних знайомих. Говорити можна тільки зі стану своєї дорослої стабільності. (Дитині будь-якого віку небезпечно дізнаватися про трагедії з телевізійних новин. Кордон між фантазійним (екранним) життям і об’єктивною реальністю розмита. Багато дітей переносять усе, що бачать на екрані, у свій внутрішній світ. Для них це може бути позамежним навантаженням.) Якщо є можливість дій – подумати, яка допомога, які посильні дії-можливості є в цій ситуації.

· Поговорити про те, що робити в екстремальних ситуаціях, привід уточнити: знає чи пам’ятає дитина свої прізвище, адресу, телефон.

· Грати. Лімбічна система мозку – активна під час страху та гри. Нехай у дітей там буде гра.

· Обіймати: кожен раз обіймаючи дитину, ми створюємо навколо неї додаткові кордони безпеки.

· Дозволити, якщо це необхідно, проявити напруга тілесно– побігати, пострибати, покричати.

· Малювати й розмальовувати мандали (малювати в колах), описувати долоньки, стопи, усе тіло, розмальовувати розмальовки з широкими межами – усе це допомагає повертати відчуття кордонів.

· Вибирати матеріали, над якими можна відчувати контроль – пластилін, глина, хлібний м’якуш, кінетичний пісок, тісто, малювати олійною пастеллю або восковою крейдою.

· Використовувати обривну аплікацію (руками рвати кольоровий папір на дрібні шматочки і з цих шматочків за допомогою клею-олівця робити колаж).

· Малювати олійною пастеллю на темному папері.

· Стрибати, масажувати ніжки.

· Робити дихальні вправи (видих довший за вдих)– свисток, флейта, мильні бульбашки, кульки.

· Малювати– майструвати будиночки, робити істот з будиночками на спинках (наприклад, равликів), грати зі сірниковими коробками.

· Фантазувати – малювати, моделювати, створювати уявний чарівний безпечний світ.

· Якщо зараз немає можливості трансформувати страх, створити для нього сейф – скриню, папку. Намалювати, покласти в “надійне місце”, міцно-міцно закрити. (Це дає тимчасовий перепочинок від страху).

· Створювати образ Зберігача (чогось більшого, ніж просто людина), Ангела, чарівного-провідника, Собаку тощо.

· Говорити щиро.

· Грати з водою. Уявляти воду, водний простір, спостерігати, як бурхливі хвилі трансформуються в баранці, малювати водний простір (нехай цей малюнок буде динамічним – починаємо з сильних хвиль, які поступово заспокоюються, тримати руки під водою, поступово зменшуючи натиск, тарабанити по воді долонями, знижуючи інтенсивність).

Складна тема – привід поговорити (Чим менша дитина, тим менше інформації. Будь-яка дитина будь-якого віку перебуває в контакті з почуттями дорослого. Навіть якщо ми нічого не говоримо, але хвилюємося, дитина “втягується” в нашу воронку. Чим активніші емоції, тим важливіша раціоналізація – пояснення. )
Кiлькiсть переглядiв: 198

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.